Третій модуль сертифікатної програми УКУ в Одесі Друк

b_300_0_16777215_0___images_stories_odesa_3_1.jpgСертифікатна програма УКУ «Християнин перед суспільними викликами» в Одесі триває, і днями відбувся третій модуль, який водночас був «екваторним» та «політичним». Протягом суботи учасники мали нагоду дискутувати на теми взаємозв’язку політики, демократії та християнських цінностей, обговорювали завдання релігії на етапі модернізації політичної системи України. Також частково звернулися до міжнародних відносин України з країнами Європи, а відтак - перейшли до теми міжрелігійного діалогу як інструменту побудови мирного суспільства. Головними спікерами цього модуля були о. Михайло Мельник, доктор суспільних наук, директор «Української соціальної академії», та Тарас Дзюбанський, доктор богослов’я, голова Центру міжконфесійного та міжрелігійного діалогу «Лібертас». Гостьовим спікером був Кирилюк Федір Михайлович, доктор філософських наук, професор кафедри політології Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка.

Підтримуючи екуменічну спрямованість цієї програми, третій модуль був проведений в римо-католицькій каплиці костелу Успення Пресвятої Богородиці. Нагадаємо, що попередній модуль відбувся в катехитичному залі греко-католицької парафії ап. Андрія Первозваного.


Цінності, громадянське суспільство та політичні реформи

Отець Михайло Мельник порушив теми дуалізму цінностей як таких, систем ціннісних координат і їхніх змін відповідно до устрою певного суспільства та мікрогрупи (аграрні, індустріальні, постіндустріальні суспільства). За допомогою сучасних досліджень європейських соціологів, політологів та культурологів було проаналізовано матрицю розвитку сучасного українського суспільства, яке хоч і знаходиться, на думку отця, на «правильній» стадії самовираження, проте доста відчутними залишаються наслідки великого періоду історії, коли Україна перебувала в стані двох світових війн, численних повстань та революцій, репресій і радянського терору, що заважало виховувати самостійні покоління, позаяк тоді акцент стояв на виживанні напротивагу самовираженню. Проблема інклюзивності українського суспільства породжує невнормованість сталих цінностей, які б будь-що захищали і електорат, і політики. На заваді до побудови громадянського суспільства стоїть брак суспільної довіри та брак відповідальності кожного за свої вчинки і цінності відповідно. Українці схильні перекладати забагато відповідальності на державні установи у той час, коли є проблеми, котрі можна вирішити на рівні злагодженої дії мікрогрупи.

b_300_0_16777215_0___images_stories_odesa_3_2.jpg«Реальні соціальні зміни ефективні і тривалі настільки, наскільки вони становлять прояв рішучих змін особистої поведінки, - зауважив о. Михайло Мельник. - Справжнє моральне поліпшення суспільного життя не можливе доти, доки воно не почнеться з людини і не орієнтуватиметься на неї: адже «моральне життя засвідчує гідність особи». Розвиток моральних якостей (справедливості, чесності, правдивості тощо), основоположних для суспільства, що прагне бути справді «людським», покладено саме на людину; його не можна очікувати від інших або доручати установам».

Спікер навів приклад розвитку «суспільного керівництва» в Україні, проаналізувавши два Майдани: якщо порівняти перший і другий Майдан, ми бачимо ключову різницю між ними – ставлення до лідерства або лідерів. Перший не уявляв себе без них. Другий же ставився до лідерів толерантно, але часто зі скепсисом і сміхом. Перший Майдан був дуже вертикальним, другий – суто горизонтальним. На думку о. Михайла, це глобальна тенденція – змінами рухає нове покоління, покоління Facebook, де немає вертикалі. Це потужна сила, яка несе в собі прагнення до сталого розвитку. І, власне, ця ж сила спільної дії громади може давати енергію для реформ, проте не може повноцінно змінювати країну, адже для цього мусять бути залучені також і владні, політичні важелі. Дуже важливо, щоб горизонталь громадянського суспільства почала перетворюватися на вертикаль. Оскільки класика політекономії каже, що всі важелі змін уже є в суспільстві.


Міжрелігійний діалог як інструмент взаємодії

Тарас Дзюбанський розглянув та проаналізував Декларацію про ставлення Церкви до нехристиянських релігій «В наші часи» -- Nostra Aetate 1965 року в контексті Другого Ватиканського собору, наголошуючи, що метою цього собору було оновлення Церкви та розумна реорганізація її міжрелігійних відношень на благо громадянських суспільств. Одним із головних завдань цієї декларації стало бажання не відкидати та засуджувати реалії сучасного світу, а розпочати серйозний міжрелігійний діалог, актуальність якого стала особливо очевидною в післявоєнні роки другої половини ХХ століття. Наводячи аргументи на користь спільного між різними релігіями, доповідач підкреслив: «Всіх нас об’єднують пошуки відповідей на сакральні запитання в контексті людського буття: Що таке людина? Якими є зміст та ціль нашого життя? Що таке добро та гріх? Якою є причина людських страждань? Чи є життя після смерті, яким воно є? Як знайти шлях до досягнення вічного щастя? Католицька Церква не відкидає нічого святого та істинного, що є в інших релігіях. Вона з повагою ставиться до інших релігій, але стверджує, що Христос є «шлях, істина і життя». Саме в Ньому християни знаходять повноту свого релігійного буття».

b_300_0_16777215_0___images_stories_odesa_3_3.jpgКатолицька Церква закликає своїх вірних у діалозі та співпраці з іншими свідчити про своє християнське життя, водночас поважаючи соціально-культурні цінності, моральні та духовні блага представників усіх світових релігій. Звичайно, кожне прагнення діалогу чи навіть сам факт міжрелігійного діалогу містить у собі безліч викликів та ризиків, проте Ісус Христос через своє вчення заохочував учнів знайти Бога в усіх людях. Власне, на таких засадах міжрелігійний діалог може слугувати інструментом для побудови мирного суспільства.

Окрім того, учасники модуля отримали методологічні рекомендації з написання «Проекту змін», який має представити головні теоретичні та практичні засади втілення набутих знань в реальному житті, на кожному окремому робочому місці, в окремій сфері діяльності. Нагадуємо, що у Програмі беруть участь більше двадцяти осіб. Це представники бізнесу, сфери науки, культури, громадські та політичні активісти Одеси.

Черговий модуль сертифікатної програми «Християнин перед суспільними викликами часу» запланований на 11 березня та буде стосуватися таких тем: «Екологічні виклики та християнські рішення», «Біотехнологічні виклики: гендерні трансформації, клонування, сурогатне материнство, пересадка органів, євтаназія».


Про Програму та два попередні модулі можна прочитати за покликаннями:

https://www.facebook.com/odesaprogram/

http://theologia.ucu.edu.ua/uk/dijalnist/10-podiji/649-kafedra-bogoslovja-vidkryla-v-odesi-novu-sertyfikatnu-programu-uku

http://theologia.ucu.edu.ua/uk/dijalnist/10-podiji/652-vidbuvsja-drugyj-modul-sertyfikatnoji-programy-uku-v-odesi


Рейтинг статті

( 2 голосів )
Теги:     дискусія      Одеса      роздуми
( 267 переглядів )
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити