роздуми

Так вона бурлить червоним кольором в організмі людини, без крові, її циркуляції в організмі людини – людина не жива. Бездиханний твір мистецтва можна побачити, відчути, коли митець свідомо чи не свідомо нехтує пошуком знайдення образу художнього твору. Коли проявляє нефаховість у відчутті художньої стилістики і технічної матеріальної складової. Графіка, як будь який твір мистецтва, жива лиш тоді, коли художник вкладає своє душу та серце, частинку себе самого у працю. Найголовніше завдання, що постає перед художником на етапі створення композиції – знайти образ, влучно художньо-технічними засобами візуально донести зміст, ідею твору до глядача.

Детальніше...  

Для всіх я став усім, щоб конче деяких спасти
(1 Кор. 9:22)

Бог кожну сльозу з очей їх зітре, і смерті не буде вже; ні смутку, ані крику, ані болю вже не буде
(Отк. 21:4)


Очікування. Чи ми зустрінемося наступного разу? Чи завтрашній день буде таким самим теплим, як сьогоднішній? Чи вдасться мені сказати все зрозуміло? Та й взагалі, що буде завтра…, а за п’ять років? Людині важливо вибудовувати певні плани й уявлення, щоб, як їй здається, легше було йти навпомацки далі з такими ж заплющеними очима, але маючи перед собою уявну картину світла вкінці тунелю. Нам так важливо мати хоча б найменшу надію, сподіватися на щось, подекуди навіть дуже далеке від реальності, але таке бажане. Кажуть, тоді не страшно прокидатися зранку і йти заварювати чай. Адже ти знаєш, для чого тобі той чай, а ще краще, коли ти знаєш, для кого він. Бо хоч ми й «самотні у своїй самості», як кажуть психологи, та все ж чути людські кроки, що йдуть із твоїми в унісон, набагато приємніше, ніж чути відлуння своїх, нехай і найкращих, черевиків, але в порожнечі…

Детальніше...  

"Споконвіку було Слово, і з Богом було Слово, і Слово було - Бог
(Ів. 1:1).

І Слово стало тілом, і оселилося між нами,
і ми славу його бачили - славу Єдинородного від Отця,
благодаттю та істиною сповненого"

(Ів. 1:14).

 Хто така людина? Чому вона живе на світі? Цікаві питання, чи не так? А відповідь проста: із волі Бога. Бог створив людину із великої любові. Цієї любові у Бога було настільки багато, що він вирішив поділитись із людиною.

Первісно, людина була немов немовля: чиста, щира і світла, до того ж людині навіть передбачалась певна роль: осягнути Бога, бути рівноправним учасником танцю Пресвятої Трійці. Бог наділив людину свобідною волею і він поважає цю свободу, тому через вибір гріха людина сама ж відкинула цю можливість і опинилась заручником смерті. Однак, самостійно вона із тієї пастки вибратись не в силі. Через категоричну відмову слухати Бога. Він змушений був уменшитись і пройти шлях від Себе до людини. Шляхом Воплочення і через Хресну смерть Бог знову відкриває двері спасіння для людини.

Детальніше...  

Поглянувши на багато країн, що розвиваються, ми виявляємо після сорока років незалежності і сорока років економічної допомоги цим країнам такі результати, які протвережують: відстань до індустріального світу скоріш збільшилась, аніж зменшилась. Це не відноситься до всіх країн. Існують приклади, коли країни змогли пустити в хід спіраль розвитку і значно скоротити цю відстань. Подивимось на Східну Європу та на колишній Східний блок через 15 років після падіння стіни: тут також у багатьох країнах лише незначний прогрес, зате значне розходження у доходах. Невеликій кількості багатих людей протистоїть велика маса людей, які живуть за межею бідності. Однак тут у позитивному відношенні також виділяється цілий ряд країн. Всі країни отримали значні суми для допомоги, суми, які значно перевищують обсяг фінансів плану Маршалла після війни (навіть без урахування інфляції). Чому ж тоді ці гроші не скрізь допомогли? Чому у багатьох країнах не відбулось очікуваної дії зрушення з місця, або якщо це і відбулось, то тільки слабо?

Детальніше...  

Библиотеку многие представляют как стеллажи с книгами. Доля правды в этом есть: "библиотека" в переводе с греческого как раз и означает "книгохранилище". Но для современной библиотеки это слишком скудное определение. Ибо сейчас даже в сельских библиотеках все чаще люди могут пользоваться компьютером и интернетом. А это дает возможность получать доступ: учащимся - к электронным библиотекам и учебным сайтам, безработным - к сайтам с вакансиями, тем, у кого далеко живут родственники, - к видеосвязи по скайпу. А малыши могут еще и быстрее развиваться - в самых разных отношениях, в том числе и довольно неожиданных.

Детальніше...  

Три Божі іпостасі представляють нам найкращий зразок любові — такої, яку ми, прості люди, ніколи не зможемо осягнути. Отець максимально любить свого Сина і приймає навзаєм стовідсоткову любов від Нього. Внаслідок цієї любові виникає Третя іпостась - Святий Дух, який також віддає свою любов Отцеві та Синові і приймає їхню. І незважаючи ні на що, ми говоримо, що всі три Особи Божі є рівноправними і їхня любов в однаковій мірі є рівноцінною. Така ідеальна модель є найкращим зразком для відтворення у нашому повсякденному житті: коли ми безкорисливо віддаємо все, що маємо і приймаємо навзаєм. Але відносини між людьми можуть лише прагнути до таких і рівнятися на них.

В період масової нестримної глобалізації просто неможливо уявити собі життя без ласкавої Божої любові, яка супроводжує нас щодня, щохвилини, щомиті... але ми не повинні також забувати, що за цю безмежну Любов заплатив власним життям Ісус Христос, який добровільно пішов на хрест. І ми щиро вважаємо, що усім серцем любимо Сина Божого, але, насправді, не можна говорити про любов до Ісуса, коли немає любові до своїх ближніх, бо хто не має любові до ближнього, той не має справжньої любові до Господа. Адже сам Ісус Христос зазначив, що Царства Божого досягне лише той, хто виконуватиме Заповіді Божі, а перед зрадою Юди додав: «Нову заповідь даю вам, щоб ви любили один одного! Як я був полюбив вас, так любіте і ви один одного! З того усі спізнають, що мої ви учні, коли любов взаємну будете мати» (Йо.13; 34-35).

Детальніше...  

  Посттоталітарна й постколоніальна Україна, одержавши від минулого доволі непростий та нелегкий історичний спадок, а особливо в гуманітарно-цивілізаційній царині, за оті два останні десятиліття свого новітнього існування і розвою – вже у статусі відродженої незалежної й соборної держави – зазнала багато чого. Й, передусім, неоднозначно-суперечливого і навіть досить болісно-прикрого. До того ж, у цьому контексті, мабуть, особливо необхідно наголосити, що за цей час, як відомо, в нашому суспільстві, приватизувавши майже всі основні національні багатства і ресурси, сформувалася й запанувала (чи не) всуціль закорумпована система олігархічно-мафіозних кланів. Тобто, тих великих бізнес-структур й угруповань, очолюваних, здебільша вихідцями із надр старої «совкової» номенклатури й, відповідно, ментально-психологічно і світоглядно зорієнтованих, переважно, до північно-східного «старшого брата». І саме вони – з метою загарбання й незаконного привласнення, а також, по суті, запопадливо-колаборантського розпродажу загальносуспільного надбання отому сусідові – поміж собою, як каже про подібне Слово Боже, ледь не увесь український «Мій [себто, Господній] Край поділили» (Йоіл 4, 2–3).

Детальніше...  

Темні хмари на душі, усе пригноблює, нічого не вдається, все надоїло, усім і всіма незадоволений... Святі Отці радять такі стани просто перетерпіти і «не турбуватися завтрашнім днем». Пробую, закусивши зуби і зосередившись в глибині душі. Але далі важко зосередитись на Богові, бо атакують усілякі помисли. Йду до сповіді та стає трохи легше. А після Служби Божої маємо різні послухи. Сьогодні мені випала праця на Чернечому цвинтарі, де треба покосити бур'яни, позамітати сходи і все прибрати. Тож стараюся не гайнувати час, адже ще на траві роса, а також може випасти дощ, бо хмариться.

Хоч у монастирі багато прочан і молільників, але тут, на Чернечій горі, тиша і спокій, лише чути як дзюрчить вода з потоку та щебечуть пташки. Роботи, бачу, сьогодні буде багато, тому молюся і настроююся на працю. Але праця без молитви, як одне весло при плаванні на човні. Поволі підключається і «друге весло», хоча й ворожі помисли не дрімають. Далі якесь невдоволення, смуток, душа ніби затьмарилася...

Детальніше...  

Поява і буття всього сущого у цьому світі мають свій сенс і призначення, окреслені йому Творцем. Причому, ще до початку віків. Це стосується як предметів і явищ неживої й живої матерії і природи, так і вінця усього створіння – людини. Як кожної окремої особистості, так і всіх й усіляких людських груп, спільнот і структур. Й, зокрема, національно-державних, етнокультурних й релігійно-конфесійних. При цьому тільки й виключно гомо сапієнс – будь-то окремий людський індивідуум як такий, або ж цілі людські колективи, спільноти чи організації – мають суверенну волю і право вибору. А тому, пізнавши і прояснивши для себе те, в ім’я чого Бог привів їх у цей світ, можуть погодитися й виконати відповідну свою місію і роль. Або ж навпаки – відкинути й обрати зовсім інший шлях. Одначе ніяк Господом не передбачений й, природно, не благословенний. З усіма наслідками, що звідси випливають.

Детальніше...  

Життя людини віднаходить головний сенс лише в Ісусі Христі. Саме в такий спосіб все людське набуває повноти та значення, а особливо, коли відкривається до Христа. Наше існування не просте, в ньому закладено основне покликання. І, перш за все, бути людиною, щоб повністю сповнити людське. Відповісти взаємністю Христові. Служити, молитися, прославляти, любити Його, жити для Христа і з Христом. Втілити Божий Закон у людському, йти праведним шляхом. Жити у любові із людьми, знаходити в інших образ та подобу, найменшого брата. Христос заповідав: «Я дорога, і правда, і життя». Ці істини є визначальними для християнина. Якщо говорити про будь-які сфери людської діяльності, то так чи інакше, вони перетнуться із цими трьома істинами: Дорогою, Правдою, Життям. Отже, людина, її буденний, щоденний світ, не мислимий без Христа та Його науки.

Серед усіх ділянок в яких діє людина, обертається у вирі життя, важливу роль займає навчання. Саме освіта, її осягнення, здобуття знань є невід'ємною складовою нашої особистості. Освіта, як і початкова, так і вища вимагає зусиль і має багато викликів. Пізнавати потрібно для того, щоб повноцінно розуміти, уявляти, впевненіше йти вперед та дбати про себе в житті.

Детальніше...  
Powered by Tags for Joomla