Звернення Бюро Києво-Галицького Верховного архиєпископства УГКЦ із питань екології з приводу проблем, пов’язаних із станом природного середовища Друк

Створіння очікує нетерпляче виявлення синів Божих
Рим. 8, 19

Дорогі брати і сестри! Шановні співвітчизники!

Фото Григорія Пристая
Фото Григорія Пристая
1. Стан нашого спільного дому – планети Земля – спричиняє дедалі більше занепокоєння. Виснаження природних ресурсів, техногенне забруднення повітря та води, перетворення на пустелю ще недавно плідної та життєдайної землі, безповоротне зникання з лиця землі деяких видів тваринного та рослинного світу, глобальне потепління та підвищення рівня Світового океану  – це, на жаль, тільки окремі складові довгого переліку наслідків згубного впливу людства на довкілля.

Рівень забруднення природного середовища досяг критичної межі, і вже сьогодні людство стає жертвою власної життєдіяльності, дихаючи отруєним повітрям, п’ючи забруднену воду та споживаючи продукти харчування, вирощені на забрудненій землі. Фахівці констатують також антропогенний вплив на розбалансування кліматичної системи, внаслідок чого зростає частота та руйнівна сила природних катаклізмів. Частішають шторми та буревії, більш затяжними стають хвилі нестерпної спеки та посухи, на зміну яких випадають надмірні опади і повені з катастрофічними наслідками. Створюється враження, що внаслідок зловживанням своїм особливим становищем серед всього створіння і Божим уповноваженням відповідально “панувати над землею” (Бут. 1, 28), людина вже привела світ до межі глобальної екологічної катастрофи та самознищення.

2. Особливе занепокоєння через кризовий стан довкілля в нашій державі, яка належить до найбільш неблагополучних в екологічному плані серед країн світу. Трагічна спадщина Чорнобиля, жертвами якого стали мільйони наших співгромадян, соціально-екологічне лихо минулорічної повені, непомірковане нищення зелених легень України – лісів, виснаження, внаслідок екстенсивного господарювання, національного скарбу – родючих чорноземів, нагромадження промислових відходів та сміття, забруднення повітря та водоймищ, що досягли критичної межі – це тільки деякі симптоми глибокої екологічної кризи, яку переживає сьогодні Україна.

Згідно з даними Міністерства охорони навколишнього природного середовища понад половина населення України проживає на екологічно небезпечних територіях, тобто там, де забруднення повітря та води досягає небезпечного рівня для здоров’я та життя. Екологічний фактор відіграє вагому роль у зниженні рівня імунітету та розвитку різних захворювань (відповідно до Всесвітньої організації охорони здоров’я 24% захворювань дорослих та 33% дітей). Тому не дивно, що Україна посідає одне з провідних місць у дитячій смертності та онкологічних захворюваннях. На тлі несприятливої екологічної ситуації погіршується здоров’я всіх вікових категорій населення, зменшується середня очікувана тривалість життя, за  якою Україна нині перебуває на одному з останніх місць у Європі.

Бачимо, що наслідки негативного впливу на довкілля за принципом бумеранга повертаються до нас, у вигляді не тільки багатомільярдних економічних втрат та спадання добробуту суспільства, а також загрози для життя і здоров’я сучасників та майбутніх поколінь.

3. Оскільки екологічні проблеми на теренах України дуже багатогранні та широкомасштабні, то відповідно також і зусилля, спрямовані на їх вирішення, повинні мати комплексний довготерміновий характер. Розв’язання екологічної проблеми залежить від усіх учасників суспільного процесу. Кожен, починаючи від державних інституцій і аж до окремих громадян, відповідно до свого становища та можливостей, має зробити свій автентичний внесок у справу збереження довкілля.

Особливу увагу потрібно приділити вдосконаленню екологічного законодавства та впровадженню механізмів контролю за його виконанням на регіональному та локальному рівнях. Необхідна нова соціально-екологічна політика, основана на концепції сталого розвитку, направленого на забезпечення потреб усіх членів спільноти за умови збереження та поетапного відтворення природного середовища, а також створення можливостей для рівноваги між його потенціалом і потребами майбутніх поколінь.
4. Церква також покликана відіграти важливу роль у справі збереження природи та подолання екологічної кризи. Святе Письмо розкриває таємницю походження світу і говорить про своєрідне екологічне покликання людини, здійснення якого полягає у збереженні та захисті Божого створіння – природи, довіреного нам Творцем на відповідальне управління. Бути християнином – означає жити з віри і діяти у Божий спосіб. Тому ми, як християни, покликані зважати на волю Небесного Отця та бути мудрими й добрими, турботливими і люблячими домоуправителями Божого створіння.

5. Свідома важливості екологічної проблематики для сучасного людства та прийдешніх поколінь, Церква зараховує безвідповідальне руйнування природи до однієї із найважчих категорій гріхів, а саме, до суспільних гріхів, що кличуть до неба про помсту, тобто ставить його в один ряд із гріхом навмисного вбивства людини та іншими тяжкими злочинами проти людини та суспільства. Логіка Церкви, яка трактує руйнування природного середовища як гріх проти Заповідей “Не вбий” та “Не кради”, стає ще зрозумілішою з позицій сучасної науки екології, яка свідчить про те, що мільйони людей щорічно стають жертвами забруднення довкілля, а особливо повітря та води. Рівночасно, руйнуючи довкілля та виснажуючи невідновні ресурси планети, окремі люди та цілі нації знищують спільну спадщину всього людства, загрожують суспільному миру, порушують вимоги справедливості та крадуть майбутнє у прийдешніх поколінь.

6. Для покращення екології довкілля визначальне значення має “екологія людини”, тобто її духовний світ, віра та моральність. У цьому сенсі завданням Церкви є не просто захищати спільну спадщину всіх людей – Божі дари землі, води та повітря, але насамперед формувати “екологію людини”, яка є передумовою екології довкілля. Однак значна частина нашої відповідальності за дарований Богом  видимий світ має здійснитися на рівні якісного особистого стилю життя. Необхідно усвідомити, що чисто, передусім, не там, де прибирають, а там, де не смітять, більш раціонально, помірковано та економно використовувати природні ресурси, технічні засоби, електро- та теплову енергію,  зменшувати кількість сміття, що є продуктом нашої праці, господарювання та  відпочинку.

7. 14 вересня Українська Греко-Католицька Церква, згідно з рішенням Синоду єпископів, вперше долучається до відзначення Дня Творця, який багато Церков святкують як День захисту довкілля. Це свято започатковане 20 років тому з ініціативи Його Святості Димитрія І, Константинопольського Патріарха, який у спеціальному посланні закликав увесь християнський світ щорічно 1 (14) вересня, на свято початку церковного року, об’єднатися у спільній молитві до Бога-Творця всіх речей, висловити Йому вдячність за дар життя, за прекрасний світ природи, в якому живемо, просити вибачення за завдану шкоду і благати про збереження та спасіння всього створіння, яке “стогне і страждає в тяжких муках” (Рим. 8, 22).

День Творця – це добра нагода згадати про християнську відповідальність за величні дари Божого створіння – природи.  Це добра нагода пробудитися із летаргічного сну байдужості, розплющити очі і побачити не тільки критичний стан довкілля, а й свою співучасть та відповідальність за його руйнування. Це добра нагода для своєрідного “екологічного навернення” та визнання себе дітьми Божими, на яких нетерпляче чекає все створіння (див. Рим. 8, 19), щоб ми ставилися до нього по-Божому, з любов’ю та турботою, а не як чужинці, безжальні хижаки та непомірковані експлуататори.

На прикінець закликаємо всіх вірних в Україні долучитися до екологічної ініціативи Вселенського Патріархату, об’єднавшись 14 вересня у молитві подяки до Бога-Творця за величний дар створіння і просити про Його захист та спасіння. Ми просимо також всіх небайдужих про пошану та захист свого довкілля, а також закликаємо всіх тих, кому довірена політична відповідальність за нашу державу, без зволікання вжити заходи для охорони та збереження природи.


д-р Володимир ШЕРЕМЕТА,
керівник Бюро Києво-Галицького Верховного
архиєпископства УГКЦ  із питань екології


Рейтинг статті

( 1 голос )
Теги:
( 3446 переглядів )
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити